НАПИСАТИ ДО МІСЬКОЇ РАДИ
Головна
>
Новини
>
Суховерхівська Маланка береже історію і традицію своїх предків, — Ярослава РАКОВІЦА
НОВИНИ
Суховерхівська Маланка береже історію і традицію своїх предків, — Ярослава РАКОВІЦА
26-01-2023, 12:55
Етнографічний перформанс із проукраїнським настроєм та бажанням укоренити буковинську культуру та наші традиції відбувся 15 січня у Чернівцях. Захід складався з двох частин «Традиції Різдва Христового» і «Традиції Маланки». Його в невеличкому приміщенні Мистецького центру «АРТпростір на Кохановського» організували ГО «Вишиваний дивотвір» (голова Одарка КУЧЕРЯВА) спільно із Буковинським центром культури і мистецтва (директор, заслужений діяч мистецтв України Микола ШКРІБЛЯК; методистка центру, письменниця, літературознавиця, етнографиня, Іванна СТЕФ'ЮК). Головною ціллю мистецької зустрічі стали просвітництво і благодійність.
Один образ Суховерхівської Маланки — Козака — представили на заході представники нашої громади. Детально про роль і значення цього образу, створення костюму та загалом традиції Суховерхівської Маланки розповіла керуюча справами виконавчого комітету Кіцманської міської ради, дослідниця традицій коляди та маланкування в селі Суховерхів Ярослава РАКОВІЦА:
— Суховерхівську Маланку впізнають, коли бачать Козаків. Спільно з Буковинським центром культури і мистецтва ми досліджували, звідки пішов клич "Дайте волю козакам!". І, виявляється, колись на наших землях, де ми працюємо і живемо, була Кіцманська та Лужанська Січ.
Реставрація та пошиття костюму Козака для участі у перформансі відбувалися за два дні до св.Василя. Стару шинель віддала родина Юрія та Орисі КИСИЛИЧУК, а відпорювали старі нашивки та шили ми разом зі швачками Ярославою СЕМЕНЮК та Юлією ГУЦУЛЯК.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Впродовж десятиліть верхній одяг Козака видозмінювався. Від кожуха — до шинелі, яку обшивали відслужені хлопці в радянські часи. Щоб відкинути давню атрибутику та піднести нашу історію, ми шинель реставрували. Насамперед відпороли та відірвали ґудзики, нашивки та погони з радянськими зірками. Далі випрали і таким чином змили всю москальську нечисть. З підручних тканин вирішили зробити персонаж у патріотичних кольорах: чорно-червоний (смуток та кров, колір української повстанської армії) — на спині та синьо-жовтий (колір Державного Прапора України, також ці кольори були присутні на стягах українського козацтва) — спереду, — говорить Ярослава Петрівна і продовжує:
— Скажете, зараз не на часі. Та ні, якраз... Під виром кровавих подій, що точаться в Україні, мимоволі згадується вислів М.Т.Рильського: "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани". Чомусь зараз я згадую розповіді наших рідних, які розказували, як вони, ті, що "за Україну", колись у революційні та повоєнні часи збиралися малими осередками, бо не можна було колядувати та прославляти Ісуса Христа, забороняли говорити українською мовою, не можна було розказувати, показувати та поширювати культуру свого рідного краю.
Цього гіркого та кровавого 13-14 січня 2023 року Суховерхівська Маланка не колядувала... Не колядувала, бо... затинає зсередини, бо не місце зараз для сміху, танців та музики, коли твої односельці, жителі громади, чоловіки і дівчата зі всієї України там... Але наша Маланка береже історію і традицію своїх предків. Тут споконвіку присутній дух патріотизму, а історична постать Козаків показує силу і міць наших дідів-прадідів, нашого вкраїнського народу, який любить волю, незалежність, а Козаки по завершенню обрядового дійства в селі спалюють все зле, недобре і нечисте, — каже співрозмовниця.
(4).png)
Далі ведемо мову про роль Козака в Суховерхівській Маланці, яка, за словами Ярослави Петрівни, є найважчою:
— Протягом трьох днів хлопцям приходиться танцювати та присідати, колядувати в мороз, сніг, дощ. Після того їм довго доводиться відновлювати свій голос та здоров'я. В наші часи (довоєнні — прим.), коли Маланка колядувала, там, де є Козаки, завжди багато збиралося народу. Щоб натовп розступився і зробив місце для показу козацького танцю, один із Козаків зазвичай вигукує: "Дайте волю Козакам!". Цей вислів у нашій Маланці з'явився у 90-х роках, коли Україна почала свій шлях до незалежності, а українці згадували про своє коріння. Щоб "дати волю Козакам", глядачі роблять ширше коло. Козаки по центру кидають свої шаблі та верхній одяг (шинель, що слугує замість козацької "китайки") і розганяються по колу, рухаючись за годинниковою стрілкою, одночасно присідаючи, в такт музики. Цей круговий танець з присіданням нагадує Аркан. Після цього їхні ноги від мокрого взуття бубнавіють, ніби вимокли в окропі, а від присідань біля кожної хати декілька днів відчуваються, як спружини.
Тобто Суховерхівська Маланка — це не просто периберія, а ще й народний фольклор, що показує стародавнє обрядове дійство вигнання злих духів, забезпечення урожаю і здоров'я до наступного року та має на меті зберегти традиції наших батьків, дідів та прадідів. Кожен маленький хлопчик, який народився в Суховерхові, підростаючи, хоче бути Козаком. Бо ці хлопці найгоноровіші, найвродливіші та найсильніші, і їх люблять всі дівчата. А дівчата чекають на Маланку, бо як ватага перебраних хлопців з усього села прийшла колядувати, та ще й з музикою, — то це означає, що вона вже доросла. А якщо Калфа закликав на вечірок, — то її поважають хлопці і з неї виросте добра ґаздиня, а батьки змушені будуть відпустити на данці, — додає Ярослава Петрівна.
.jpg)
Суховерхівські ґазди завжди радо зустрічали колядників, платили гроші та давали гостинці. Вони вважали, що коли на Новий (Старий) рік на подвір’я чи до хати першим увійде хлопець, та ще й засіє, то для господарів цей рік буде багатим на врожай, а в домі пануватиме достаток, мир та сімейна злагода.
До слова, Суховерхівська Маланка у липні 2022 року в складі 12 Маланок Чернівецького району за темою "Новорічна традиція буковинського маланкування" наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 06.07.2022 номер 228 внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Далі Буковинським центром культури і мистецтва під керівництвом М. Шкрібляка та І. Стеф'юк готуються документи щодо включення традиції маланкування всієї Буковини до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тому перед нашою Кіцманською громадою та жителями села Суховерхів стоїть ряд завдань з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини України — Суховерхівської Маланки. А ще є завдання зібрати якнайбільше фотодоказів, аудіо- та відеозаписів, що розкривають роль та суть нашої Маланки у всі часи.
Пресслужба Кіцманської міської ради.
Фото з архіву Ярослави РАКОВІЦИ.