НАПИСАТИ ДО МІСЬКОЇ РАДИ
Що таке домашнє насильство та як його запобігти?
16-11-2021, 13:07
Досить часто люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулися із ним, а якщо зіткнулися, то не знають, куди звернутися за своїм захистом.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству » від 07.12.2017 р. № 2229-VIII, домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.
Існують такі види домашнього насильства:
- економічне - це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
- фізичне – це заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті, перешкоджання вільному пересуванню, примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин, створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю, погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди, позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності, перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу.
- сексуальне – це будь які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи.
- психологічне – це словесні образи, погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей), приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди, булінг (цькування, переслідування, залякування), постійний та цілковитий контроль, зневага як до особистості, постійна критика та насмішки, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю,
- звернутися до поліції 102 та повідомити про факт насильства. Співробітники поліції «по гарячих слідах» повинні виїхати на виклик, зафіксувати факт домашнього насильства;
- зателефонувати на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;
- зателефонувати до безкоштовного номеру системи БПД 0 800-213-103 або звернутися до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги;
- зателефонувати до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).
Статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено ряд спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед яких є терміновий заборонний та обмежувальний припис.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Обмежувальним приписом встановлюються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього таких обов’язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
За заявою постраждалої особи, або її законного представника, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням насильства за ознакою статі перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом.
Дана інформація не є вичерпною, за більш детальним роз’ясненням та отримання правової допомоги можете звернутись безпосередньо до Кіцманського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83, або за тел.: 2-10-38.
Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0800213103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні, приймаються цілодобово).
Кіцманське бюро правової допомоги.