НАПИСАТИ ДО МІСЬКОЇ РАДИ
Двоє кіцманчан балотуються до Верховної Ради України по 202 виборчому округу: депутатка міської ради Ірина Антонюк та член виконавчого комітету міськради Іван Гешко
05-07-2019, 10:29
Кандидати в народні депутати зареєстровані від різних політичних сил, активно наповнюють свої особисті сторінки в соціальних мережах, розповідають про свої політичні погляди, діляться знімками та відео у колі родини.
«Я – українка і пишаюся цим! Я народилася в цьому благодатному краї і щиро вдячна Богу за це, — каже Ірина Валеріївна Антонюк. — Люблю свою країну, пишаюсь її народом і вірю, що він заслуговує на краще життя. Хочу бачити Україну незалежною, квітучою і сильною, щоб на нашій землі був мир та добробут! Ми сьогодні маємо боротися і працювати для своєї держави в стократ більше і сильніше, ніж будь-який інший народ. Я готова брати на себе відповідальність за розвиток моєї Батьківщини. Це головна причина, чому я йду у Верховну Раду України. Це рішення добре обдумане і виважене».
З 2012 року І.Антонюк працювала начальником відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України в Кіцманському районі. З 2016 року по теперішній час є керівником Центру надання адміністративних послуг при Кіцманській районній державній адміністрації. Депутат Кіцманської міської ради VIІ скликання в об`єднаній територіальній громаді.
Спортсмен Іван Гешко для кіцманчан перш за все титулований легкоатлет, земляк, який живе там, де народився і виріс, який вболіває про здорове та достойне майбутнє своїх краян та українців загалом. Іван народився у Кіцмані, навчався у Кліводинській сільській школі, згодом у Кіцманській. Сьогодні Іван Гешко заслужений майстер спорту України, чемпіон Європи і світу з бігу на 1500 метрів в приміщенні, учасник Олімпійських ігор в Сіднеї, Афінах, Пекіні, голова федерації легкої атлетики України, голова обласного відділення Олімпійського комітету, депутат Чернівецької обласної ради. Як свідомий громадянин він має багато планів, в основі яких активна участь в розбудові Буковинського краю і України.
«Як спортсмен я досягнув більшого, ніж міг би мріяти колись, — розповідає Іван Тарасович у соціальних мережах. — Але особистий успіх нічого не вартує, коли люди навколо тебе, твої рідні і близькі живуть гірше, ніж могли б. Мені болить, коли я бачу закордоном, які можливості дарує держава своїм громадянам. Я хочу, щоб мої діти жили і вчились в Україні, щоб українські діти були щасливі вдома, та не заздрили іноземцям».
