НАПИСАТИ ДО МІСЬКОЇ РАДИ
Незаконне звільнення з роботи: як захистити свої права?
02-05-2019, 14:47
На превеликий жаль, право на працю, гарантоване Конституцією України, час від часу порушується власниками підприємств, організацій, установ будь-яких форм власності.
Здебільшого, такі незаконні звільнення залишаються ніким не поміченими. Незаконно звільнені працівники переконані у безкорисності спорів з колишнім роботодавцем або ж не знають про можливість захисту свого права.
З метою посилення правових можливостей громадян, Кіцманське бюро правової допомоги надає роз’яснення з приводу захисту прав звільнених працівників.
Українське законодавство передбачає широкий спектр дій для колишнього працівника чи робітника у разі незаконного звільнення чи не виплати заробітної плати.
Існує два шляхи вирішення трудових спорів – це досудове та судове вирішення. Що стосується судового розгляду трудових спорів, то звернутися з позовом про порушення трудових прав може будь-яка особа, яка вважає, що її права порушили.
Право на звернення до суду для вирішення трудових спорів закріплено Конституцією України. Так, відповідно до ст.124 Конституції звернутися безпосередньо до суду за розглядом індивідуального трудового спору можуть громадяни (працівники), які вважають, що їхні трудові права було порушено, незалежно від того, чи розглядаються їх трудові спори комісією з трудових спорів.
Як засвідчує судова практика - переважна більшість рішень з трудових спорів ухвалюється на користь позивача.
Протягом одного місяця з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення або з дня видачі трудової книжки, особа має право звернутися до суду з оскарженням її звільнення. У разі пропуску цього строку з поважних причин суд може його поновити.
Якщо вас незаконно звільнили з роботи – ви маєте право подати позовну заяву до суду про поновлення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.
Особа, яку звільняють, насамперед повинна з’ясувати:
- яке конкретно порушення стало приводом для звільнення;
-чи могло це бути основою для розірвання трудового договору;
-чи раніше щодо неї застосовувалися дисциплінарні стягнення за цю провину;
-чи враховувалися при звільненні ступінь важкості здійсненої провини і заподіяного збитку, обставини, за яких здійснена провина, і досвід попередньої роботи;
-чи не порушений термін розрахунку щодо заробітної платні при звільненні;
-чи видана вчасно і належним чином оформлена трудова книжка.
Не можна звільнити працівника в період тимчасової непрацездатності або під час його перебування у відпустці.
Про звільнення працівник повідомляється наказом (розпорядженням) і обов’язково ознайомлюється під розпис.
За грубе порушення законодавства про працю до керівника може бути застосована навіть кримінальна відповідальність. Зокрема, стаття 172 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю.
При звільненні працівника з роботи, виплата всіх сум, що належать йому від роботодавця, провадиться в день звільнення. Такий порядок визначений статтею 116 КЗпП .
Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
При наданні відпустки з наступним звільненням розрахунок з працівником повинен бути здійснений в останній день роботи перед відпусткою, хоча в трудовій книжці працівника день звільнення буде зазначений останній день відпустки.
У разі несвоєчасної виплати належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.
Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.