НАПИСАТИ ДО МІСЬКОЇ РАДИ
Що заборонено робити виборцям під час голосування?
26-03-2019, 12:54
Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Як зробити це правильно? Українцям нагадали, за які порушення вони можуть притягнуті до кримінальної відповідальності.
За інформацією Hromadske.tv, серед виборців найпоширенішими є 6 основних помилок
Фотографування бюлетеню
Норма про заборону фотографувати свій бюлетень вперше з’явилася у статті закону України про вибори президента у 2014 році. Хоча фотографувати бюлетені виборці почали значно раніше, ще у 2004 році. Вже тоді у багатьох людей були телефони з фотокамерами і фотографія заповненого бюлетеню ставала підтвердженням проданого голосу. Така технологія підкупу виборців отримала назву «велосипед» і користується попитом по сьогоднішній день.
Стаття 159 Кримінального кодексу України про порушення таємниці голосування каже:
«Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років».
Голосування удвох
В кабінку для голосування виборець іде сам: без дітей, без родичів чи друзів за компанію. Наявність сторонньої особи може свідчити про контрольоване голосування і такі випадки теж вже були зафіксовані неодноразово.
Навіть якщо ви хочете показати процедуру голосування своїй дитині, у членів дільничної комісії нема підстав вірити вам на слово, бо дітей також можуть використовували у фальсифікаціях.
Але є і винятки. Якщо через медичні показники чи поважний вік виборець не може поставити позначку, спостерігачі радять поінформувати про це членів комісії. Після цього такій людині зобов’язані дозволити скористатись допомогою когось з виборців. Важливо: допомагати виборцю не мають права члени дільничної комісії, спостерігачі чи довірені особи кандидатів.
Голосування за межами кабінки
Зазвичай на таке порушення виборці масово ідуть у випадках, якщо на дільниці багато людей. Чергу до кабінки потрібно вистояти іноді від 15 хвилин до півтори години. І виборці голосують «на коліні» - тобто, у будь-якому, не призначеному для цього місці. І кидають бюлетень вже не заходячи в кабінку.
Такі дії, як і голосування удвох чи фотографування бюлетеня, теж незаконні , бо створюють умови для розголошення таємниці голосування. На когось може вплинути ваш вибір, бо він побачить галочку, яку ви поставили. Або людина, що ставить публічно позначку, може показувати, за кого голосувати, іншим виборцям – за попередньою змовою. Все це має ознаки тої ж таки 159 статті Кримінального кодексу України.
Стороння особа на дільниці
Виборець може пробути на дільниці рівно стільки часу, скільки йому потрібно для голосування – ні хвилини більше. Про це йдеться у частині 8 статті 77 ЗУ «Про місцеві вибори». Інші люди, не зареєстровані в день голосування у журналі дільниці, є сторонніми особами.
Чому так? Через той же ризик тиску на виборців і контрольоване голосування. На дільниці, відповідно до ЗУ «Про місцеві вибори», не мають права бути навіть народні депутати – їх нема у переліку, передбаченому у частині 9 статті 27. Але вони деколи нехтують такою нормою.
Псування бюлетеню
Після кожних виборів спостерігачі публікують найрізноманітніші написи на виборчій документації.
Це один зі способів псування виборчої документації. Ще буває, коли виборці бюлетені рвуть. У такий спосіб вони можуть демонструвати свою політичну громадянську позицію чи пробувати знищити сліди злочину.
Водночас, в статті 158-2 Кримінального кодексу України про незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму йдеться: «Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років».
Голосування без паспорта
Якщо ви прийшли на дільницю зі студентським, водійським чи пенсійним посвідченням, а паспорт забули – бюлетень вам видати на мають права. Закон про місцеві вибори визначає вичерпний перелік документів, за яким виборець може скористатися своїм правом голосу. Справа у тому, що паспорт на місцевих виборах – це не тільки спосіб ідентифікувати вашу особу, але і перевірити, що ви маєте право голосувати у певному окрузі – відповідно до зареєстрованого місця проживання. У пенсійному посвідченні останнього пункту немає. Виборець може змінити місце проживання. Відповідно він може бути відразу у кількох списках і проголосувати більше одного разу.
Це теж порушення. Стаття 158-1 Кримінального кодексу України твердить : «Голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років».
Кількаразове голосування – не єдиний ризик, який може бути спровокований видачею виборцю бюлетеня без пред’явлення паспорта. Таким чином, наприклад, хтось може проголосувати замість вас, порушивши ваше виборче право.
Якщо виборець на момент виборів віддав паспорт, щоб замінити фото у зв’язку з досягненням 25 чи 45 років, він не зможе проголосувати без документу за довідкою з паспортного столу.
Правила узагальнив Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко і перелічив, що не можна робити виборцям відповідно до таємниці голосування:
• Виборець не має права фотографувати виборчий бюлетень, демонструвати цей бюлетень чи робити селфі у кабінках. Так порушуються таємниця виборів, що заборонено законом. Інакше буде кримінальне або адміністративне покарання.
• Людина, яка бере гроші за свій голос, незалежно від її життєвих обставин, бере участь у злочинному процесі – підкупі виборців.
• Керівники органів державної влади та місцевого самоврядування також обмежені у праві здійснювати агітацію за чи проти якогось кандидата, це обмеження стосується й правоохоронців.